Зараз набагато більш дешева система - це ідентифікація по роговиці ока . А по овалу обличчя це дуже дорогий сканер й крім того - не зовсім надійний . Причому ненадійний в тому сенсі , що інколи відмовляється індентифікувати навіть оригінал . Буде дуже смішно , якщо Рада не зможе працювати , коли при дійсній наявності 400 депутатів ця машина зареєструє лише половину від цієї кількості, бо в когось одяг заблікував , в когось серга у вусі .

А хтось вчора в буфеті встиг таку ряху наїсти, що ...

Досягти саме присутності нескладно, й без зайвих витрат: якщо в президію поступає скарга від депутата X про фальшиве голосування депутата Y, "присутньому" Y пропонують підійти в президію: якщо того не зробить, фальшива картка (справжня, безумовно, знаходиться у депутата) блокується. Поновити можна протягом двох годин. Якщо пізніше - після індивідуального рішення Верховного суду.

Але питання не в тому. Депутатам не цікаво ходити на збори, які нічого не вирішують. Навіщо когось слухати, коли голосувати треба як велить КОАЛІЦІЯ (якщо ви в коаліції), або ОПОЗИЦІЯ (якщо Ви в опозиції)? Якщо депутати з фракції того ж Литвина протягом тривалого часу не голосують за ЖОДНИЙ законопроект чи означає це що ЖОДЕН з депутатів не згодний з ЖОДНИМ з законопроектом? Скоріш за все, ні - усі ці голосування продиктовані лідером ОПОЗИЦІЇ. І, навіть коли ми досягнемо 100% присутності, голосування не зміняться. Якщо це влаштовує, слід розслабитись і отримувати задоволення. Можна хіба що заощадити на депутатах: лишити 5 місць для голосування (по числу лідерів), приписавши вагу кожній кнопці.

Альтернатива - парламент, як зібрання особистостей. Кожний депутат приймає рішення, за яке відповідає. Виходячи зі здорового глузду, з переконань, власного досвіду й аргументів, що почує. Не є злочином, різні позиції серед представників однієї фракції, особливо якщо питання не є принциповим для фракції (якщо хтось ПОСТІЙНО голосує не так з ПРИНЦИПОВИХ питань, лідер запропонує йому на наступних виборах підшукати іншу фракцію).

Інує лише одне питання, яке парламент не може вирішити в такому альтернативному режимі: це призначення прем"єра. Надто вже висока спокуса, зайняти фактично важливішу посаду в державі. За це можна дати велику ціну. Спочатку, беремо собі. Далі - спонсорам (хлопці серйозні). Потім - депутатам своєї фракції: в них дуже важка робота: треба не лише обрати вірного Прем"єра, але надалі схвалювати його дії, а також приймати закони, щоб забезпечити ту ж оплату. Своїх депутатів не вистачає, доводиться створювати КОАЛІЦІЮ. Так що на долю опозиції припадає маленька дуля (бо дулю велику вітдали партнерам по коаліції). Це виглядає як цілковите знущання над опозицією, особливо як порівняти з тим, що ті мали б при владі. За таких обставин, забрати владу - основна мета опозиції. А тепер скажіть, про що розмовляти в тій ВР, коли одні обома руками й зубами вчепилися у владу, а інші в той же спосіб її забирають?

Вихід в тому, щоб голову ВИКОНАВЧОЇ гілки обирав народ. Тоді ВР зможе перейти до питань, які викликають менше ажіотажу, хоча й не менш потрібні.